ВСТУП

 

         У зв’язку з тим, що освіта ХХІ ст. – це освіта для людини, завданням якої є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити,  опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язування поставлених завдань, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Освіта ХХІ ст. повинна мати випереджувальний характер, тобто бути націленою на майбутнє.

 

         Саме тому виникає потреба у створенні „Виховної програми загальноосвітньої школи” не на один, а на декілька навчальних років, в основу якої мають бути покладені „Основні орієнтири національного виховання учнів 1-11 кл. загальноосвітніх закладів Львівщини”.

 

         Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити і активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни. За цих умов потрібна ідеологія самовизначення особистості, яка забезпечила б  проектування соціальної та індивідувальної поведінки людини в ситуації невизначеності. Саме через освіту ми повинні виховати людину, здатну творити і сприймати зміни технологій, інформації, знань, самих обставин життя. У суспільній свідомості важливо утвердити змінність, динамізм змін як адекватну сучасності рису життя.

 

         Школа ххІ ст. зумовлює необхіжність переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особисості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення поектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентноспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, є високо інтелігентною, свідомою особистістю з громадянською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті.

 

         Саме визначення бачення і місія школи, розробка стратегічних виховних програм є важливим інструментом у руках педагогів, учнів, батьків, громадськості, сприяє впровадженню нового змісту технологій освіти, оскільки в нашому середовищі мають місце проблеми, як зовнішні, так і внутрішні, що є причиною недостатньої якості виховного процесу і його результативності, а саме:

 

         - слабка мотивація до навчання, небажання частини учнів працювати над

            програмовим матеріалом, малорухливий спосіб життя, погіршення

            здоров’я дітей;

 

 

                                                                                                                 2.

- негативний вплив масової інформації (Інтернет, телебачення, радіо,

            преса, реклама і ін.), зокрема в поширенні насильства, жорстокості,

            нездорових звичок, вживання алкоголю, в т.ч. пива тощо;

 

- низький матеріальний рівень життя значної частини сімей, в яких

             виховуються діти (близько 60%, безробіття батьків (близько 28%), виїзд

            батьків на роботу за межі України (4%), 63 учні школи є з багатодітних

            малозабезпечених сімей, 70 дітей виховуються в неповних сім’ях, 8 – в

            дифункційних родинах;

 

• відсутність контролю зі сторони батьків за навчанням, поведінкою і

проведенням вільного часу їхніми дітьми4 їх турбота про матеріальні

блага і послаблення уваги до створення належної етично-моральної

атмосфери в сім’ї, яка повинна б сприяти збагаченню духовності та

інтелекту дітей;

      

• споживацьке ставдення до життя, низький рівень соціальної активності, байдужість, небажання частини учнів відповідати за свої

вчинки і за свій колектив;

 

• недостатня матеріальна база для проведення виховної роботи 

(відсутність актового залу, сучасної озвучувальної апаратури і

світломузики для проведення шкільних заходів, вечорів, дискотек

тощо);

 

• недостатність коштів для оплати кваліфікованих керівників гуртків;

 

         -   недостатня компетентність частини педагогів, зокрема класних

             керівників щодо сучасних вимог і технологій ведення виховної роботи

             з учнями, їх слабкий інтелектуальний потенціал, дефіцит вільного часу,

             а інколи відсутність бажання для самоосвіти.

 

             Щоб прийняти історичний виклик Ххі ст., подолати проблеми виховання, треба гуманізувати освіту, справедливо та людяно ставитись до вихованців, сприяти розвиткові у них таких важливих для життя у соціумі якостей, як самодостатність, відповідальність, творча активність тощо. Головний критерій ефективності гуманного виховання – розвиток особистості дитини.

 

 

 

 

 

 

 

МІСІЯ  ШКОЛИ:

 

Формувати національно-свідомого громадянина своєї держави,

патріота, гуманіста,

людину з активною життєвою позицією,

готовою до конкурентного вибору свого місця в житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ ШКОЛИ

 

1. Формувати особистість патріота України, якому притаманні загальнолюдські цінності, сприяти розвитку її нахилів, інтересів, здібностей.

 

2. Виховувати ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави, поваги до законів, прав і обов’язків громадянина України.

 

3. Формувати у школярів свідоме ставлення до свого здоров’я як найвищої цінності, прищеплювати гігієнічні навики і засади здорового способу життя.

 

4. Розвивати інтелектуальні та творчі здібності учнів.

 

5. Удосконалювати взаємодію сім’ї і школи.

 

 

 

 

 

 

        Очікувані результати

 

 

              УЧНІ ОЧІКУЮТЬ ВІД ШКОЛИ

 

1. Затишного, естетично оформленого в національному стилі, з дотриманням

   усіх санітарних норм приміщення школи, в якому їм буде комфортного

   знаходитися під час уроків і в позаурочний час.

 

2. Врахування педколективом їхніх запитів, інтересів і проблем.

 

3. Враєморозуміння з учителями, толерантності педагогів у ставленні до

   них і їхніх батьків.

 

4. Справедливого оцінювання знань, створення творчої,  цікавої, ділової

    атмосфери на уроках.

 

5. Додаткових занять за рахунок факультативів з основних предметів

   (укр.мова і література, математика, історія, іноземна мова, інформатика).

 

6. Організації цікавих виховних справ, змістовного дозвілля, в т.ч. дискотек,

    екскурсій, перегляд театральних вистав, концертів, конкурсів, змагань,

    інтелектуальних ігр тощо.

 

7. Надання можливості участі управління школою через добре налагоджену

    роботу учнівського самоврядування.

 

 

                   БАТЬКИ ОЧІКУЮТЬ ВІД ШКОЛИ

 

1. Цікавих змістовних результативних уроків, на яких виробляти в учнів

    навики самостійного пошуку інформації творчого мислення, власних

    висновків.

 

2. Наявності особливого духу в школі як необхідної умови творчого

    розвитку особистості.

 

3. Забезпечення виховання патріотизму, національної свідомості і

    самосвідомості, прищеплення дітям високих моральних якостей.

 

4. Виявлення і розвитку індивідуальних здібностей і талантів як на

    уроках, так і шляхом залучення дітей до гуртків і спортивних секцій за

    інтересами та до участі в позакласній і позашкільній роботі.

                                                                                                                 2.

 

5. Забезпечення нормальних міжособистісних стосунків у класних

   колективах, виховання у дітей почуття дружби, взаємодопомоги,

   взаємоповаги, колективізму.

 

                                                                                                      

6. Справедливого, чесного ставлення педагогів до кожної дитини, уміння

    вислухати, підтримати, допомогти.

 

7. Вчасного інформування про порушення їхніми дітьми Статуту школи,

   правил для учнів.

 

8. Забезпечення збереження життя і здоров’я дітей під час перебування в

   школі, під час екскурсій, виїздів на змагання тощо.

 

 

 

 

            ВЧИТЕЛІ ОЧІКУЮТЬ ВІД БАТЬКІВ

 

1. Зацікавлення досягненнями та потребами дитини, систематичної

   співпраці з школою.

 

2. Допомоги  у вирішенні поточних проблем школи, зміцненні її

   матеріальної бази за рахунок пошуку і залучення спонсорських коштів,

   а також участі батьків у ремонтних роботах.

 

3. Співпраці у справі навчання і виховання дітей, зацікавленості їх

    досягненнями в навчанні, класних, позакласних і позашкільних виховних

    справах.

 

4. Підтримки шкільних традицій, які склалися роками (участь у шкільних

   святах, допомога в організації акцій милосердя, влаштуванні

   різноманітних виставок, конкурсів, інтелектуальних іграх, змаганнях тощо).

 

5. Контролю за дотримання учнями Статуту школи, правил для учнів,

   недопущення безпідставних пропусків уроків.